Paint

Комп'ютерна графіка — це створення і обробка зображень (малюнків, креслень і т.д.) за допомогою комп'ютера. Розрізняють два способи створення предметних зображень — растровий і векторний і, відповідно, два види комп'ютерної графіки — растрову і векторну.

Растрова графіка. У растровій графіці зображення складається з різнокольорових крапок (пікселів), які в сукупності і формують малюнок. Растрове зображення нагадує аркуш паперу у клітинку, на якому кожна клітинка зафарбована яким-небудь кольором. У житті часто зустрічаються зображення, зібрані з окремих елементів: вітраж складається із декількох шматків скла, вишивка — з окремих стібків, фотографія — з гранул срібла.

Кожний растровий малюнок має певне число крапок по горизонталі і вертикалі. Ці два числа характеризують розмір малюнка. Розмір малюнка в пікселях записують у вигляді: число пікселів по горизонталі X, число пікселів (число рядів пікселів) по вертикалі. Наприклад, для системи Windows типові розміри екрана дисплея в пікселях 640х480, 1024х768, 1240х1024. Очевидно, що чим більше число пікселів міститься по горизонталі і вертикалі за одних і тих самих геометричних розмірів малюнка, тим вища якість відтворення малюнка.

Крім розмірів, малюнок характеризується також кольором кожного пікселя. Таким чином, для створення або збереження растрового малюнка необхідно вказати його розміри і колір кожного пікселя.

Піксель сам собою не має розміру. Інформація про те, що малюнок має розмір 640х480, нічого не говорить про його істинні розміри. Малюнок набирає геометричних розмірів тільки в разі виведення його на екран дисплея або принтер. Ці розміри залежать від роздільної здатності пристрою, яка вимірюється числом пікселів, що виводяться на одиницю довжини або ширини екрана. Так, якщо малюнок має розміри 640х480 пікселів, а роздільна здатність дисплея — 40 пікселів на сантиметр, то геометричні розміри малюнка на даному дисплеї — 16х12 см. На іншому дисплеї малюнок може мати інший розмір.

Растрова графіка дозволяє одержати високу якість зображення, тому що ефективно представляє реальні образи. Реальний світ складається з мільярдів і мільярдів крихітних об'єктів. Чим ближче предмет, що розглядається, тим краще видно, що він складений з більш дрібних частинок. Око людини якраз і пристосоване для сприйняття об'єктів як великих наборів дискретних елементів, що утворюють предмети. Недолік растрової графіки — великі розміри файлів, що зберігають растровий малюнок. Так, для збереження копії графічного екрана Windows з розмірами 1024х768 за умови, що колір пікселя кодується трьома байтами, потрібно 1024х768х3=2,3 Мбайт пам'яті. Великий обсяг графічних растрових файлів потребує потужних комп'ютерів для їх обробки. В растровій графіці виникають також труднощі зі зміною масштабу та редагуванням елементів малюнка.

Векторна графіка. У векторній графіці зображення будується за допомогою математичного опису об'єктів, таких, наприклад, як лінія, коло, прямокутник.

Такі прості об'єкти називаються примітивами. З їх допомогою створюються складніші об'єкти.

Для створення об'єктів-примітивів у векторній графіці використовують прості команди типу: Малювати лінію від точки А до точки Б або Малювати коло радіусом А з центром у точці Б.

Такі команди сприймаються пристроями виведення для малювання об'єктів.

Перевагою векторної графіки є те, що файли, які зберігають векторний малюнок, за розміром в 10-1000 разів менші, ніж аналогічні графічні растрові файли.

Векторна графіка повністю використовує всі переваги роздільної здатності того конкретного пристрою, на який виводиться малюнок. Векторні команди просто повідомляють пристрою виведення, що необхідно намалювати об'єкт заданого розміру, використовуючи стільки крапок, скільки можливо. Іншими словами, чим більше крапок зможе використати пристрій для створення об'єкта, тим краще він виглядатиме.

Векторна графіка дозволяє також легко редагувати окремий об'єкт у малюнку, не впливаючи на інші частини.

Недоліком векторної графіки є "неприродність" малюнка. Природа уникає прямих ліній, і не всякий малюнок можна скласти з кіл і прямих ліній без втрати якості. Через це векторну графіку в основному використовують для побудови креслень, стилізованих малюнків і значків.

Формування кольору малюнка. Відомо, що змішуючи в різних пропорціях три основні кольори: червоний, зелений і синій, можна одержати будь-який колір. Так, суміш цих кольорів у рівних пропорціях утворює білий колір, суміш червоного і зеленого — жовтий і т.д. Це відбувається через здатність людського ока змішувати кольори один з одним і бачити тільки один колір — усереднений. Таку систему формування кольорів називають системою RGB (абревіатура, утворена початковими буквами англійських слів red — червоний, green — зелений та blue — синій).

Таким чином, для задання будь-якого кольору слід вказати пропорції (інтенсивності) трьох кольорів: червоного, зеленого і синього. Загальна кількість кольорів залежить від кількості градацій інтенсивностей кожного з основних кольорів. Так, якщо кожен з основних кольорів має чотири градації інтенсивності, то загальна кількість можливих кольорів становитиме 4х4х4=64. У сучасних комп'ютерах для кодування інтенсивності кожного з основних кольорів виділяється один байт, що дає 256 градацій інтенсивності, а кількість можливих кольорів досягає 256х256х256=16,7 млн.

Значно рідше, ніж систему RGB, використовують систему HLS. В ній колір задається трьома параметрами: відтінком, контрастністю та яскравістю.

Зрозуміло, що чим більший спектр доступних кольорів, тим більше пам'яті потребує графічний растровий файл. Однак більшості користувачів не потрібні мільйони кольорів. Їм достатньо 256 або навіть 16 доступних кольорів. У цьому випадку користувач формує свою власну палітру, включаючи до неї певні кольори із всього спектра кольорів. Комп'ютер присвоює номер кожному кольору палітри. За кольором окремого пікселя або об'єкта запам'ятовується номер, який має цей колір у палітрі. Використання обмежених палітр кольорів дозволяє зменшити обсяг пам'яті графічних файлів.

Для створення і редагування графічних зображень на екрані дисплея існують спеціальні програми, які називають графічними редакторами. У середовищі Windows таким стандартним редактором є Paint.

Формати графічних файлів. Існує багато форматів для запису графічних зображень у файл. Є формати, які підтримують тільки растрову або векторну графіку. Деякі формати підтримують обидва види графіки.

Растровий формат BMP підтримується будь-якими Windows-сумісними програмами. Формат дозволяє використовувати палітри в 2, 16, 256 кольорів або повну палітру в 16 млн кольорів. Графічні файли цього формату мають розширення BMP або DIB.

Растровий формат PCX використовується розповсюдженим графічним редактором Paintbrush. Підтримує палітри в 2, 16 і 256 кольорів, а також повну палітру в 16 млн кольорів. Файли цього формату мають розширення PCX.

Формат СGМ підтримує растрову і векторну графіку. Використовується повна палітра в 16 млн кольорів, а також палітри зі змінною кількістю кольорів. Файли формату мають розширення CGM.

Формат WMF підтримує векторну і растрову графіку у середовищі Windows. Використовує палітри в 65 тис. і 16 млн кольорів.

У файлі WMF використовуються ті самі команди опису графіки, які використовує сама Windows для зображення малюнків на екрані дисплея або принтера. Ці кольори — опис об'єктів, інформація про колір, растрові і текстові дані — записуються у вигляді інструкцій Windows. Для відтворення оригінального зображення ці інструкції необхідно "програти". Зображення, яке при цьому отримується, залежить від програми, що виконує інструкції. Якщо прочитати файл WMF у векторному графічному редакторі, то одержимо векторний малюнок. Якщо той самий файл прочитати у растровому редакторі, то одержимо растрове зображення.

Графічні редактори, як правило, мають змогу працювати з графічними файлами декількох форматів, конвертувати файли з одного формату в інший.

Графічний редактор Paint входить до складу стандартних програм Windows і призначений для створення і обробки малюнків растрової графіки.

Для запуску редактора слід виконати команду Пуск / Программы / Стандартные /Графический редактор Paint. Після запуску на екрані з'являється вікно редактора (рис.1), яке містить ряд типових для вікон середовища Windows елементів.

Рис.1. Робоче вікно графічного редактора Paint

Рядок заголовку (верхній рядок вікна) містить назву програми Paint і ім'я графічного файла, який редагується. Крайня ліва кнопка є кнопкою виклику управляючого меню. Праворуч розміщені відповідно кнопки згортання, відновлення та закриття вікна. Рядок меню розміщується під рядком заголовку і включає такі пункти (рис. 2):

Файл — робота з графічними файлами (створення, відкриття, збереження, друкування);

Вид — управління зображенням деяких елементів вікна;

Рисунок — обробка малюнка (встановлення розмірів, поворотів);

Палитра — завантаження, зміна і збереження палітри кольорів;

Відкрити меню і підменю зручніше за допомогою миші, встановивши курсор на потрібному пункті меню і натиснувши ліву кнопку. В підменю потрібний пункт меню може бути вибраний або за допомогою миші (встановити курсор миші на потрібний пункт і натиснути ліву кнопку), або за допомогою клавіатури (клавішами вертикального переміщення курсора вибрати потрібний пункт і натиснути клавішу [Enter]).

В Paint існує ще один спосіб виклику команд. Клацання правою кнопкою миші на виділеному об'єкті призводить до виведення на екран контекстного меню. Це меню містить команди, які можна застосувати до виділеного об'єкта.

Користувач має змогу відмінити останню введену команду, виконавши команду Правка/Отменить.

Панель інструментів для малювання розміщена ліворуч і включає ряд кнопок, за допомогою яких можна вибрати необхідний інструмент, побудувати типові елементи малюнка, виділити певний фрагмент і т.д. При фіксації курсора миші на кнопці під нею з'являється її назва, а в рядку стану — коротка довідка про призначення кнопки.

Палітра кольорів розміщена внизу і включає 28 зафарбованих різними кольорами квадратів. З цих кольорів користувач може вибрати основний колір, яким виконуються побудови, і колір фону. Ліворуч від палітри розміщується індикатор кольорів, який складається з двох квадратів. Квадрат на передньому плані зафарбовується основним кольором, а квадрат на задньому плані — кольором фону.


Пункт меню Файл	Пункт меню Правка

Пункт меню Вид	Пункт меню Рисунок

Рядок стану розміщений у нижній частині вікна Paint. Він складається з трьох полів. У лівому полі виводиться довідкова інформація про призначення пунктів меню, кнопок інструментів, хід виконання деяких операцій. У центральному полі виводяться координати курсора миші в пікселях, якщо він знаходиться у вікні малювання.

Область малювання призначена для побудови малюнка. Вона обмежена головним меню, панеллю інструментів, палітрою. Розміри області малювання встановлюються командою Рисунок/Атрибуты (рис. 3). При виконанні цієї команди відкривається вікно Атрибуты, в полі Размер якого вказані поточні розміри області малювання. Ці розміри користувач може змінити.

Рис. 3. Вікно встановлення атрибутів малюнка

Виведенням на екран деяких елементів вікна Paint можна керувати за допомогою команд-перемикачів меню Вид. У стані Ввімкнено ці команди-перемикачі позначаються галочкою (рис. 2). Команда Вид/Набор инструментов керує виведенням на екран панелі інструментів, комадна Вид/Палитра — палітри, а команда Вид/Строка состояния — рядка стану. Панель інструментів і палітру можна також перемістити в будь-яке місце екрана типовим для середовища Windows способом.

Для виконання деяких команд потрібно вводити допоміжну інформацію. Так, для виконання команди Файл/Открыть необхідно вказати дисковод, каталог та ім'я файла. Для введення такої інформації використовують вікна діалогу.

Вікно діалогу містить ряд елементів: кнопки, списки, прапорці, перемикачі, рядки введення. Ці елементи розміщуються за тематичними групами, які називають полями. Групи мають заголовки, що закінчуються двокрапкою. Перехід від групи до групи здійснюється за допомогою миші. Переміщення всередині групи здійснюється за допомогою клавіш переміщення курсора. При введенні допоміжної інформації в вікно діалогу здійснюється встановлення прапорців і перемикачів, вибір елементів із списку, введення і редагування тексту в полях введення.

Прапорці являють собою невеличкі квадрати, в яких при встановленні прапорця з'являється галочка. Прапорці встановлюються незалежно один від одного.

Перемикачі (зображуються в вигляді кола) використовують тоді, коли необхідно вибрати одну з декількох опцій. Вибраний перемикач відрізняється від інших темною крапкою всередині кола.

В рядки введення вводиться текстова інформація. Наприклад, при відкритті якого-небудь файла необхідно вказати його ім'я, яке можна вибрати із списку імен файлів або набрати в рядку введення. Рядок введення можна редагувати.

В правій частині вікна розміщені кнопки управління діалогом (рис. 3). Кнопка ОК (клавіша [Enter]) закінчує діалог з підтвердженням усіх змін, після цього команда виконується. Кнопка ОТМЕНА (клавіша [Esc]) анулює всі зміни; діалог закінчується, але відповідна команда не виконується.

Крім кнопки ОК і ОТМЕНА в цьому вікні залежно від призначення конкретного вікна можуть бути й інші кнопки управління діалогом.

Довідкова система. В будь-який момент роботи з Paint користувач може одержати довідку декількома способами.

Короткий опис кнопок панелі інструментів відображається в рядку стану при установці на них курсора миші. Кожне вікно діалогу також містить кнопку ?, при натискуванні якої можна одержати довідку про елементи вікна. Ширші можливості відкриваються при використанні пункту Справка основного меню. Команда Справка /Вызов справки/Содержание дає змогу ознайомитися з вмістом довідки Paint. Команда Справка /Вызов справки/Указатель дозволяє одержати доступ до предметного показника довідкової системи, в якому можна вибрати потрібну тему (рис. 4). Вікно довідки містить вкладку Поиск, яка дозволяє вести тематичний пошук за введеним критерієм. Відображення попереднього вибраного довідкового тексту здійснюється натискуванням кнопки Назад.

Створення малюнка. Для створення нового малюнка слід виконати команду Файл/Создать. Якщо перед цим у вікні малювання редагувався малюнок, то Paint запропонує зберегти його. Після цього вікно редагування очиститься, і користувач має змогу створити новий малюнок.

Збереження малюнка. В меню Файл є декілька команд для збереження малюнка в графічному файлі (рис. 2).

Команду Сохранить как використовують при першому збереженні малюнка або в разі необхідності зміни імені або палітри кольорів існуючого графічного файла. При цьому відкривається вікно діалогу Сохранить как (рис. 5), в якому можна вказати ім'я і тип файла, а також ім'я папки, в якій буде збережено файл. Якщо тип файла не вказано, то за замовчуванням встановлюється тип BMP. У цьому самому вікні можна в полі Тип файла задати палітру кольорів. Paint дозволяє вибрати палітру в два кольори, 16 кольорів, 256 кольорів і повну 24 розрядну палітру.

Команду Сохранить використовують для внесення змін в існуючий графічний файл. Якщо ж ця команда подана вперше для нового малюнка, то вона виконується як команда Сохранить как.

Відкриття графічного файла. Для відкриття файла використовують команду Файл/Открыть. При цьому відкривається вікно діалогу Открытие файла, яке містить список файлів, що зберігаються в поточній папці. Одноелементний список Папка, що розкривається, дозволяє змінити папку і дисковод. Поле Тип файла визначає, які типи файлів виводяться в списку файлів. Paint дозволяє відкривати файли формату BMP, PCX, JPG i GIF.

Для відкриття файла слід виділити його в списку файлів (або ввести ім'я файла в поле Имя файла) і натиснути кнопку Открыть. Якщо при відкритті файла у вікні був не збережений малюнок, то Paint запропонує зберегти його.

Якщо файл, що відкривається, містить малюнок, розміри якого перевищують поточні розміри області малювання, то Paint запропонує користувачу розширити поточні розміри області малювання до розмірів малюнка. Якщо користувач не хоче розширювати область малювання, то малюнок буде обрізано згідно з розмірами поточної області малювання.

Перегляд і друкування малюнків. Як правило, перед друкуванням малюнка доцільно подивитися, який вигляд він матиме на папері. Для цього слід, у першу чергу, встановити параметри сторінок (розміри, поля і т.д.) командою Файл/Параметры страницы. При виконанні цієї команди на екрані з'являється діалогове вікно Параметры страницы (рис. 6), в якому можна встановити необхідні параметри. Поля сторінок за замовчуванням вказуються в дюймах (дюйм = 2,54 см) Одиниці вимірювання вибираються за допомогою команди Рисунок/Атрибуты.

Рис. 6. Вікно встановлення параметрів сторінки.

Поле Ориентация, цього вікна встановлює книжну (вертикальну) або альбомну (горизонтальну) орієнтацію сторінки. Зовнішній вигляд сторінки за вибраних параметрів сторінки зображується у верхній частині вікна.

Для попереднього перегляду малюнка в тому вигляді як він буде надрукований, слід використати команду Файл/Предварительный просмотр. При цьому відкривається вікно попереднього перегляду.

Якщо сторінка не вміщується на екрані, то внизу і праворуч у вікні з'являються стандартні для середовища Windows смуги горизонтальної та вертикальної прокрутки.

Для друкування малюнка використовують команду Файл/Печать. При виконанні цієї команди відкривається вікно діалогу Печать (рис. 7), в якому можна вказати тип принтера, діапазон друкованих сторінок, кількість копій. Прапорець Печать в файл дозволяє направити друк у файл. Цей файл потім можна надрукувати поза середовищем програми Paint.

Для побудови малюнка слід у першу чергу вибрати основний колір і колір фону. Для вибору основного кольору (кольору фону) слід встановити курсор миші на потрібний колір палітри і натиснути ліву (праву) кнопку миші. Для, власне, побудови малюнка користувач може вибрати необхідний інструмент з панелі інструментів (рис. 8), натиснувши відповідну кнопку. Розглянемо призначення основних інструментів малювання.

Олівець призначено для малювання ліній. Вибирають натискуванням кнопки Карандаш. Після вибору інструменту курсор миші набирає форми олівця. Для малювання лінії слід встановити курсор в початок лінії і при натисненій кнопці миші протягнути до кінця лінії. Якщо при цьому була натиснута ліва кнопка миші, то лінія малюється основним кольором, а якщо права — то кольором фону.

Пензель призначено для малювання довільних фігур. Вибирають натискуванням кнопки Кисть. При цьому під панеллю інструментів з'являється вікно, у якому можна вибрати форму пензля. Для малювання слід встановити курсор, у точку початку малювання і при натиснутій кнопці миші перемістити до кінцевої точки.

Розпилювач призначено для створення плавних тонових зображень. Активізують кнопкою Распылитель.

Гумка призначена для стирання частини малюнка до кольору фона. Активізують кнопкою Ластик. Після активізації під панеллю інструментів відкривається вікно, у якому можна вибрати розміри гумки.

Після вибору вищеназваних інструментів курсор набирає форми цього інструмента. Для виконання побудови слід встановити курсор у початкову точку і при натиснутій лівій або правій кнопці миші перемістити в кінцеву точку. В ході переміщення курсора залежно від вибраного інструмента на екрані відображується відповідна траєкторія. Якщо при переміщенні курсора була натиснута ліва кнопка миші, то траєкторія малюється основним кольором, а якщо права — то кольором фону.

Заливку призначено для заповнення обмежених областей малюнка основним кольором або кольором фону. Активізується кнопкою Заливка. Для заповнення слід перемістити курсор у будь-яку точку замкненої області і натиснути ліву (заповнення основним кольором) або праву (заповнення кольором фону) кнопку миші.

Лінія. Цей інструмент призначено для побудови прямих ліній. Активізують кнопкою Линия. Після активізації під панеллю інструментів з'являється вікно, в якому можна вибрати товщину лінії. Для побудови лінії слід встановити курсор у початкову точку лінії і при натиснутій лівій або правій кнопці миші перемістити курсор у кінцеву точку. Якщо при переміщенні курсора утримується натисненою клавіша [Shift], то кут нахилу лінії буде кратний 45 °.

Крива лінія. Цей інструмент призначено для малювання дуг. Активізують кнопкою Кривая линия. Для побудови кривої слід намалювати пряму лінію, встановити курсор миші у вершину дуги, натиснути ліву або праву кнопку і переміщенням курсора змінити кривизну. Крива, що будується, є дотичною до двох прямих, проведених з поточної точки курсора до кінців прямої.

Прямокутник. Інструмент призначений для побудови прямокутників. Активізується кнопкою Прямоугольник. Для побудови прямокутника слід встановити курсор на одну з його вершин і при натиснутій лівій або правій кнопці перемістити в протилежну вершину. На екрані пунктирною лінією зображується контур прямокутника. Відпускання кнопки миші фіксує побудову. Прямокутник будується на діагоналі, утвореній початковою і кінцевою точками курсора. Якщо при переміщенні курсора утримується натиснутою клавіша [Shift], то будуватиметься квадрат.

Округлений прямокутник. Інструмент призначений для побудови прямокутника з округленими кутами. Активізується кнопкою Округленный прямоугольник. Побудова здійснюється аналогічно інструменту Прямокутник.

Еліпс. Інструмент призначений для побудови еліпсів. Активізується кнопкою Элипс. Для побудови слід встановити курсор у центр еліпса і при натиснутій лівій або правій кнопці миші переміщувати курсор. На екрані пунктирною лінією зображується контур еліпса. Еліпс будується таким чином, що він є дотичним до вертикальної та горизонтальної ліній, проведених через поточну позицію курсора. Відпускання кнопки миші фіксує побудову еліпса. Якщо при переміщенні курсора утримувати натиснутою клавішу [Shift], то замість еліпса будується коло.

Багатокутник. Цей інструмент призначено для побудови многокутників. Активізують кнопкою Многоугольник. Для побудови многокутника слід перемістити курсор миші за контуром многокутника, натискуючи ліву або праву кнопку миші в кожній з вершин. В останній вершині слід натиснути кнопку двічі. Якщо при переміщенні курсора утримується натисненою клавіша [Shift], то многокутник міститиме кути тільки 90 і 45 °.

Текст. Інструмент призначено для введення текстових надписів на малюнках. Активізують кнопкою Надпись. Якщо ввімкнемо перемикач Панель атрибутов текста, то після активізації на екран виводиться панель атрибутів текста (рис. 8), де можна вибрати шрифт, його розмір. Для включення перемикача слід після активізації інструмента Текст виконати команду Вид/Панель атрибутов текста. Повторне виконання цієї команди виключає перемикач.

Далі в області малюка слід виділити прямокутну область (аналогічно побудові прямокутника), в яку вводитиметься текст. При переміщенні курсора всередину виділеної області він набере форми вертикальної мерехтливої риски. Ця риска позначає поточну позицію, в яку вводиться символ. Коли курсор доходить до правої межі області, він переходить у наступний рядок. Перейти у наступний рядок можна з будь-якої позиції, натиснувши клавішу [Enter]. Для редагування тексту можна використовувати клавіші переміщення курсора, [Backspace], [Del].

Виділення прямокутної області. Інструмент призначений для вирізання (виділення) прямокутного фрагмента малюнка. Активізують кнопкою Выделение. Цей інструмент дає змогу виділити прямокутний фрагмент малюнка (за принципом побудови прямокутника). Виділений фрагмент оточується прямокутною рамкою. У подальшому цей фрагмент можна редагувати.

Виділення довільної області. Інструмент призначений для вирізання (виділення) довільного за контуром фрагменту малюнка. Активізують кнопкою Выделение произвольной области. Для виділення довільної області слід встановити курсор у будь-яку точку, що лежить на контурі області і при натисненій лівій кнопці миші описати курсором замкнений контур. Відпускання кнопки миші фіксує виділення. Виділена область оточується пунктирним прямокутником, який описано навколо виділеної області.

Для редагування малюнка використовують команди меню Правка, Вид, Рисунок. Ряд команд діє тільки на виділений фрагмент малюнка, інші — на весь малюнок.

Редагування виділеного фрагмента. Для виділення фрагмента можна скористатись кнопками Выделение або Выделение произвольной области панелі інструментів. Команда Правка/Выделить все дозволяє виділити всю область малюнка.

Виділений фрагмент можна очистити, вирізати, скопіювати, перемістити, записати у файл. Для зняття виділення слід встановити курсор за межі виділеного фрагменту і клацнути лівою кнопкою миші.

Для очищення виділеного фрагменту слід виконати команду Правка/Очистить выделение. Очищена область заповнюється кольором фону.

Для переміщення виділеного фрагменту слід встановити курсор на будь-яку точку всередині фрагменту (при цьому курсор набере форми чотиринапрямленої стрілки) і при натисненій лівій кнопці миші відбуксувати його в потрібне місце.

Копіювання виділеного фрагменту здійснюють командою Правка/Копировать. Виділений фрагмент помішується у буфер обміну Windows, але з малюнка не вилучається. Зручніше копіювати виділений фрагмент за допомогою миші. Ця операція аналогічна переміщенню, однак при буксуванні слід утримувати натисненою клавішу [Ctrl]. При копіюванні за допомогою миші виділений фрагмент у буфер обміну не заноситься.

Вилучення виділеного фрагменту здійснюється командою Правка/Вырезать. Виділений фрагмент поміщується у буфер обміну Windows, звідки його може читати будь-яка програма, що працює в середовищі Windows, у тому числі і програма Paint. Після вилучення виділена область заповнюється кольором фону.

Вставка фрагменту з буфера обміну Windows здійснюється командою Правка/Вставить. Для вставки фрагменту, який зберігається у файлі, використовується команда Правка/Вставить из файла.... При виконанні цієї команди відкривається вікно діалогу Вставка из файла. Зовнішній вигляд цього вікна аналогічний вікну діалогу Открытие файла. У цьому вікні можна вказати ім'я файла, його тип.

Фрагмент з буферу обміну або з файла вставляється у лівий верхній кут області малювання. Після вставки цей фрагмент залишається виділеним і його можна перемістити в будь-яке місце області малювання.

Запис виділеного фрагменту у файл здійснюється командою Правка/Копировать в файл.... При цьому відкривається вікно діалогу Копирование в файл, аналогічне вікну Сохранение файла. У вікні можна вказати ім'я файла, палітру кольорів.

Зміна розмірів виділеного фрагменту здійснюється за допомогою маркерів розміру. Ці маркери розміщуються на пунктирній рамці, яка обмежує виділений фрагмент, і мають вигляд темних маленьких квадратів. При встановленні курсора миші на маркері він набирає вигляду двонапрямленої стрілки. Пересування курсора при натисненій лівій кнопці миші розтягує або стягує виділений фрагмент.

Редагування малюнка. Команди редагування малюнка дають змогу очистити область малювання, змінити масштаб малюнка, повернути чи нахилити малюнок, змінити його розміри, одержати дзеркальне відображення малюнка.

Очищення області малювання здійснюється командою Рисунок/Очистить. Команда доступна в разі відсутності виділеного фрагменту.

Зміна масштабу малюнка здійснюється командою Вид/Масштаб. При виконанні цієї команди відкривається меню наступного рівня, яке містить ряд команд.

Команда Вид/Масштаб/Крупный дозволяє одержати на екрані збільшене зображення малюнка. Після виконання цієї команди стає доступною команда Вид/Масштаб/Показать сетку, за допомогою якої на екран виводиться сітка, яка розділяє окремі пікселі зображення. Це дає змогу проводити побудови і «редагування на рівні пікселів.

Команда Вид/Масштаб/Обычный дозволяє повернутися до звичайних розмірів малюнка.

Команда Вид/Масштаб/Выбрать викликає на екран вікно діалогу Масштаб, у якому можна вказати один із доступних масштабів. Аналогічну дію можна виконати і кнопкою Масштаб панелі інструментів. При натискуванні кнопки під панеллю інструментів відкривається вікно, у якому можна вибрати масштаб.

Команда Вид/Просмотреть рисунок дає змогу розгорнути малюнок на весь екран. Для повернення малюнка до попередніх розмірів слід клацнути мишею по полю малюнка. Команда Рисунок/Отразить/Повернуть відкриває вікно діалогу Отражение и поворот (рис. 9). Опції цього вікна дозволяють одержати дзеркальне відображення виділеного фрагменту або малюнка відносно вертикальної осі зліва направо або горизонтальної осі зверху вниз, а також повернути малюнок на 90, 180 або 270°. Опції цього вікна дозволяють змінити розміри виділеного фрагменту або малюнка по горизонталі і вертикалі, а також нахилити малюнок на вказане число градусів по вертикалі і горизонталі.

Рис. 9. Вікно з опціями для обертання виділеного фрагмента.

Під редагуванням кольору розуміється зміна кольорів елементів малюнка або палітри.

Раніше вказувалось, що для вибору основного кольору слід клацнути лівою кнопкою миші по відповідному кольору палітри, а для вибору кольору фону — правою.

Інструмент Валик панелі інструментів дозволяє заповнювати обмежену область малюнка кольором фону.

Кнопка Выбор цветов панелі інструментів дозволяє скопіювати колір одного елемента малюнка в інші елементи. Для цього після активізації кнопки слід спочатку клацнути лівою кнопкою миші на елементі, колір якого необхідно скопіювати, а потім клацнути на елементі, колір якого слід змінити.

Команда Рисунок/Обратить цвета замінює всі кольори в малюнку на протилежні (білий — на чорний, жовтий — на синій і т.д.).

Зміна кольорів палітри. Для зміни будь-якого кольору палітри слід вибрати цей колір, клацнувши по ньому мишею, а потім виконати команду Параметры/Изменить палитру. При цьому відкривається вікно діалогу Изменение палитры, в якому слід натиснути кнопку Определить цвет. Після цього вікно діалогу набере вигляду, показаного на рис. 10.

У полі Основные цвета цього вікна наведено 48 основних кольорів, які можна включити до палітри вікна Paint.

Поле Дополнительные цвета містить 16 квадратів, в які можна записувати колір, створюваний користувачем.

У правій нижній частині вікна розміщені поля введення для визначення параметрів кольору в системі HLS (поля Оттенок, Контраст, Яркость) або системі RGB (поля Красный, Зеленый, Синий).

При виборі одного з кольорів в полі Основные цвета або Дополнительные цвета вибраний колір оточується пунктирною рамкою, параметри цього кольору відображуються в полях HLS і RGB. Користувач може змінити значення будь-якого з цих параметрів. Для цього слід двічі клацнути мишею над полем і ввести нове значення параметра. Таким чином користувач може визначити будь-який колір.

Зручніше визначити колір за допомогою матриці кольорів, яка розміщена в правій верхній частині вікна діалогу. Матриця являє собою квадрат, кожна точка якого зафарбована відповідним кольором. Сусідні точки мають схожий колір. При встановленні курсора миші в яку-небудь точку матриці параметри кольору відображаються в полях RGB і HLS. Праворуч від матриці знаходиться повзунок, переміщуючи який можна змінити параметр Яркость у системі HLS.

Визначений користувачем колір відображується в полі Цвет/Заливка вікна діалогу. Після визначення параметрів кольору слід натиснути клавішу Добавить в набор. Цей колір записується в палітру кольорів поля Дополнительные цвета і стане вибраним.

При натискуванні кнопки ОК вікно діалогу закривається і вибраний колір з поля Базовая палитра або Дополнительные цвета запишеться в палітру кольорів вікна редактора Paint.

Цю палітру можна зберегти командою Параметры/Сохранить палитру. При цьому відкривається вікно діалогу, в якому можна вказати ім'я і тип файла палітри.

Збережений файл палітри можна завантажити командою Параметры/Загрузить палитру.