МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

                            Н А К А З

 N 161 від 2.06.93 р.                Зареєстровано в Міністерстві

     м.Київ                          юстиції України

                                     23 листопада 1993 р. за N 173

                   Про затвердження  Положення

                   про організацію навчального

                   процесу у вищих  навчальних

                             закладах

     З метою  забезпечення  організації  та здійснення навчального

процесу у вищих навчальних  України  н а к а з у ю:

     1. Затвердити Положення про організацію навчального процесу у

вищих навчальних закладах, що додається.

     2. Положення   поширюється  на  всі  вищі  навчальні  заклади

України незалежно від їх форми власності і підпорядкування.

     3. З введенням в дію цього наказу не застосовуються  у  вищих

навчальних закладах  України  нормативні  акти  органів державного

управління освітою  колишнього  СРСР   згідно   з   переліком   що

додається.

     Міністр                                       П. М. Таланчук

                                              ЗАТВЕРДЖЕНО

                                     наказом  Міністерства освіти

                                                 України

                                     від 2 червня 1993 р. N 161

                            ПОЛОЖЕННЯ

               ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

                   У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

     1. Загальні положення

     1.1. Навчальний процес у вищих навчальних закладах (надалі  -

навчальний  процес)  -  це  система  організаційних  і дидактичних

заходів,  спрямованих  на  реалізацію  змісту  освіти  на  певному

освітньому  або  кваліфікаційному  рівні  відповідно  до державних

стандартів освіти.

     Навчальний процес    базується   на   принципах   науковості,

гуманізму,   демократизму,    наступності    та    безперервності,

незалежності  від  втручання  будь-яких  політичних партій,  інших

громадських та релігійних організацій.

     Мова навчання  визначається Законом Української РСР "Про мови

в Українській РСР".

     Навчальний процес  організуються  з  урахуванням  можливостей

сучасних інформаційних  технологій  навчання  та  орієнтується  на

формування освіченої,  гармонійно розвиненої особистості,  здатної

до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та

швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері,

в галузях техніки,  технологій, системах управління та організації

праці в умовах ринкової економіки.

     1.2. Зміст   освіти   -   це   науково-обгрунтована   система

дидактично  та  методично  оформленого  навчального  матеріалу для

різних освітніх і кваліфікаційних рівнів.

     Зміст освіти   визначається   освітньо-професійною  програмою

підготовки,  структурно - логічною схемою підготовки,  навчальними

програмами   дисциплін,   іншими   нормативними   актами   органів

державного управління освітою  та  вищого  навчального  закладу  і

відображається  у відповідних підручниках,  навчальних посібниках,

методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні

навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.

     Освітньо-професійна програма   підготовки   -   це    перелік

нормативних  та  вибіркових  навчальних  дисциплін  із зазначенням

обсягу  годин,  відведених  для  їх  вивчення,  форм  підсумкового

контролю.

     Структурно-логічна схема підготовки - це наукове і  методичне

обгрунтування  процесу  реалізації  освітньо-професійної  програми

підготовки.

     Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин.

     Нормативна частина  змісту  освіти  визначається  відповідним

державним стандартом освіти.

     Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальним

закладом.

     1.3. Організація    навчального    процесу    базується    на

багатоступеневій системі вищої освіти.

     2. Нормативно-правова база організації навчального процесу

     2.1. Організація   навчального  процесу  у  вищих  навчальних

закладах базується  на  Законі  Української  РСР  "  Про  освіту",

державних  стандартах освіти, інших актах законодавства України  з

питань освіти.

     Державний стандарт   освіти   -   це   сукупність  норм,  які

визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня.

     Складові  державного  стандарту  освіти :

     - освітня (кваліфікаційна) характеристика;

     - нормативна частина змісту освіти;

     - тести.

     Освітня характеристика - це основні вимоги до якостей і знань

особи, яка здобула певний освітній рівень.

     Кваліфікаційна характеристика   -   це   основні   вимоги  до

професійних якостей,  знань і умінь  фахівця,  які  необхідні  для

успішного виконання професійних обов'язків.

     Тест - це система  формалізованих  завдань,  призначених  для

встановлення  відповідності  освітнього  (кваліфікаційного)  рівня

особи до вимог освітніх (кваліфікаційних) характеристик.

     2.2. Організація навчального процесу здійснюється навчальними

підрозділами вищого навчального закладу (факультетами,  кафедрами,

відділеннями,  предметними або цикловими комісіями тощо). Основним

нормативним  документом,  що  визначає   організацію   навчального

процесу  в  конкретному  напрямку  освітньої  або  кваліфікаційної

підготовки, є навчальний план.

     Навчальний план  - це нормативний документ вищого навчального

закладу,  який  складається   на підставі     освітньо-професійної

програми  та  структурно-логічної  схеми  підготовки  і   визначає

перелік та обсяг нормативних і  вибіркових  навчальних  дисциплін,

послідовність їх вивчення, конкретні форми  проведення  навчальних

занять та їх обсяг, графік навчального процесу,  форми  та  засоби

проведення поточного і підсумкового контролю.

     Навчальний план затверджується керівником вищого  навчального

закладу.

     Для конкретизації планування навчального  процесу  на  кожний

навчальний рік складається робочий навчальний план.

     Нормативні навчальні  дисципліни   встановлюються   державним

стандартом освіти. Дотримання їх назв та  обсягів  є  обов'язковим

для навчального закладу.

     Вибіркові навчальні     дисципліни    встановлюються    вищим

навчальним закладом.

     Вибіркові навчальні   дисципліни  вводяться  для  задоволення

освітніх і кваліфікаційних потреб особи,  ефективного використання

можливостей    і   традицій   конкретного   навчального   закладу,

регіональних потреб тощо.

     Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та

вимоги  до  знань  і  вмінь  визначаються   навчальною   програмою

дисципліни.

     Навчальна програма   нормативної   дисципліни   є   складовою

державного стандарту освіти.

     Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється  вищим

навчальним закладом.

     2.3. Для  кожної  навчальної  дисципліни,  яка   входить   до

освітньо-професійної  програми підготовки,  на підставі навчальної

програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом

складається   робоча   навчальна   програма   дисципліни,   яка  є

нормативним документом вищого навчального закладу.

     Робоча навчальна    програма    дисципліни   містить   виклад

конкретного   змісту   навчальної    дисципліни,    послідовність,

організаційні  форми  її  вивчення та їх обсяг,  визначає форми та

засоби поточного і підсумкового контролю.

     Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:

     - тематичний  план;

     - засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;

     - перелік  навчально-методичної   літератури.

     2.4. Навчання   студента   здійснюється   за   індивідуальним

навчальним планом.

     Індивідуальний навчальний   план   студента   складається  на

підставі робочого  навчального  плану  і  включає  всі  нормативні

навчальні  дисципліни  та частину вибіркових навчальних дисциплін,

вибраних студентом з обов'язковим урахуванням  структурно-логічної

схеми  підготовки.  Індивідуальний  навчальний план складається на

кожний навчальний рік і затверджується  в  порядку,  встановленому

вищим навчальним закладом.

     Вибіркові навчальні  дисципліни,  введені  вищим   навчальним

закладом  в  освітньо-професійну програму підготовки і включені до

індивідуального навчального плану студента,  є  обов'язковими  для

вивчення.

     2.5. Вищий  навчальний  заклад  надає  студентам   можливість

користування навчальними приміщеннями,  бібліотеками,  навчальною,

навчально-методичною   і   науковою   літературою,    обладнанням,

устаткуванням  та  іншими засобами навчання на умовах,  визначених

правилами внутрішнього розпорядку.

     2.6. За  відповідність  рівня  підготовки  студента  до вимог

державних  стандартів  освіти  відповідає   керівник   навчального

структурного   підрозділу   (   факультету,  відділення,  кафедри,

предметної або циклової комісії тощо).

     За виконання  індивідуального  навчального  плану  відповідає

студент.

     3. Форми організації навчання

     3.1. Навчальний   процес   у   вищих   навчальних    закладах

здійснюється   у   таких   формах:  навчальні  заняття,  виконання

індивідуальних завдань,  самостійна  робота  студентів,  практична

підготовка, контрольні заходи.

     3.2. Основні  види  навчальних  занять  у  вищих   навчальних

закладах:

     - лекція;

     - лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

     - консультація.

     Інші види   навчальних   занять   визначаються   у   порядку,

встановленому вищим навчальним закладом.

     3.3. Лекція

     3.3.1. Лекція - основна форма проведення навчальних занять  у

вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного

матеріалу.

     Як правило,  лекція  є  елементом курсу лекцій,  який охоплює

основний теоретичний матеріал окремої або кількох  тем  навчальної

дисципліни.  Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною

програмою.

     Можливе читання  окремих  лекцій  з  проблем,  які стосуються

даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною  програмою.

Такі  лекції  проводяться провідними вченими або спеціалістами для

студентів  та  працівників  вищих  навчальних  закладів  в  окремо

відведений час.

     Лекції проводяться  лекторами  -  професорами   і   доцентами

(викладачами)  вищого  навчального  закладу,  а  також  провідними

науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

     Лекції проводяться  у  відповідно  обладнаних  приміщеннях  -

аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

     3.3.2. Лектор,    якому    доручено   читати   курс   лекцій,

зобов'язаний  перед  початком  відповідного  семестру  подати   на

кафедру  (предметну  або  циклову  комісію) складений ним конспект

лекцій (авторський  підручник,  навчальний  посібник),  контрольні

завдання   для  проведення  підсумкового  контролю,  передбаченого

навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.

     Лектор, який  вперше претендує на читання курсу лекцій,  може

бути зобов'язаний  завідувачем  кафедри  (головою  предметної  або

циклової комісії) до проведення пробних лекцій з участю викладачів

та наукових співробітників кафедри.

     Лектор зобов'язаний  дотримуватися  навчальної  програми щодо

тем лекційних занять,  але не обмежується в  питаннях  трактування

навчального   матеріалу,   формах  і  засобах  доведення  його  до

студентів.

     3.4. Лабораторне заняття

     3.4.1. Лабораторне заняття - форма навчального  заняття,  при

якому   студент  під  керівництвом  викладача  особисто  проводить

натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного

підтвердження   окремих   теоретичних  положень  даної  навчальної

дисципліни,  набуває  практичних  навичок  роботи  з  лабораторним

устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною

апаратурою,  методикою експериментальних досліджень  у  конкретній

предметній галузі.

     Лабораторні заняття  проводяться  у   спеціально   обладнаних

навчальних     лабораторіях    з    використанням    устаткування,

пристосованого до умов навчального  процесу  (лабораторні  макети,

установки  тощо).  В  окремих  випадках лабораторні заняття можуть

проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад,

у  школі,  на виробництві,  в наукових лабораторіях).  Лабораторне

заняття проводиться з  студентами,  кількість  яких  не  перевищує

половини академічної групи.

     Перелік тем   лабораторних   занять   визначається    робочою

навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими

видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.

     3.4.2. Лабораторне   заняття   включає  проведення  поточного

контролю  підготовленості  студентів   до   виконання   конкретної

лабораторної  роботи,  виконання завдань теми заняття,  оформлення

індивідуального звіту з виконаної  роботи  та  його  захист  перед

викладачем.

     Виконання лабораторної    роботи    оцінюється    викладачем.

Підсумкова   оцінка   виставляється  в  журналі  обліку  виконання

лабораторних  робіт.  Підсумкові  оцінки,  отримані  студентом  за

виконання   лабораторних   робіт,   враховуються  при  виставленні

семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

     3.5. Практичне заняття

     3.5.1. Практичне заняття -  форма  навчального  заняття,  при

якій  викладач  організує  детальний  розгляд  студентами  окремих

теоретичних положень навчальної  дисципліни  та  формує  вміння  і

навички   їх   практичного   застосування  шляхом  індивідуального

виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

     Практичні заняття  проводяться  в аудиторіях або в навчальних

лабораторіях,  оснащених необхідними технічними засобами навчання,

обчислювальною   технікою.   Практичне   заняття   проводиться   з

студентами,  кількість  яких  не  перевищує  половини  академічної

групи.

     Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною

програмою  дисципліни.  Проведення практичного заняття грунтується

на попередньо підготовленому методичному матеріалі  -  тестах  для

виявлення  ступеня  оволодіння студентами необхідними теоретичними

положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх

студентами на занятті.

     Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено

проведення  практичних  занять,  за  погодженням  з лектором даної

навчальної дисципліни.

     3.5.2. Практичне   заняття  включає  проведення  попереднього

контролю знань,  умінь і навичок студентів,  постановку  загальної

проблеми   викладачем  та  її  обговорення  за  участю  студентів,

розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних

завдань, їх перевірку, оцінювання.

     Оцінки, отримані  студентом  за  окремі  практичні   заняття,

враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної

дисципліни.

     3.6. Семінарське заняття

     3.6.1. Семінарське заняття - форма навчального  заняття,  при

якій  викладач  організує  дискусію  навколо попередньо визначених

тем,  до  котрих  студенти  готують  тези  виступів  на   підставі

індивідуально виконаних завдань (рефератів).

     Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних

кабінетах з однією академічною групою.

     Перелік тем    семінарських   занять   визначається   робочою

навчальною програмою дисципліни.

     3.6.2. На  кожному  семінарському  занятті  викладач   оцінює

підготовлені   студентами   реферати,  їх  виступи,  активність  у

дискусії,  уміння формулювати і  відстоювати  свою  позицію  тощо.

Підсумкові   оцінки  за  кожне  семінарське  заняття  вносяться  у

відповідний журнал.

     Отримані студентом   оцінки  за  окремі  семінарські  заняття

враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної

дисципліни.

     3.7. Індивідуальне заняття

     3.7.1. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими

студентами з метою підвищення рівня  їх  підготовки  та  розкриття

індивідуальних творчих здібностей.

     Індивідуальні навчальні  заняття  організуються  за   окремим

графіком  з урахуванням індивідуального навчального плану студента

і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з  однієї  або

декількох  навчальних  дисциплін,  а  в  окремих випадках - повний

обсяг   навчальних   занять   для   конкретного   освітнього   або

кваліфікаційного рівня.

     Види індивідуальних навчальних занять,  їх  обсяг,  форми  та

методи  проведення,  форми  та  методи  поточного  і  підсумкового

контролю (крім державної  атестації)  визначаються  індивідуальним

навчальним планом студента.

     3.8. Консультація

     3.8.1. Консультація  -  форма  навчального заняття,  при якій

студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або

пояснення  певних  теоретичних положень чи аспектів їх практичного

застосування.

     3.8.2. Консультація може бути індивідуальною або  проводитися

для  групи  студентів,  залежно  від того,  чи викладач консультує

студентів  з  питань,  пов'язаних  із  виконанням   індивідуальних

завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

     Обсяг часу,  відведений викладачу для проведення консультацій

з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.

     3.9. Індивідуальні завдання

     3.9.1. Індивідуальні  завдання з окремих дисциплін (реферати,

розрахункової, графічні,  курсові,  дипломні  проекти  або  роботи

тощо) видаються  студентам в терміни, передбачені вищим навчальним

закладом.  Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно

при консультуванні викладачем.

     Допускаються випадки виконання комплексної тематики  кількома

студентами.

     3.9.2. Курсові   проекти   (роботи)   виконуються   з   метою

закріплення,   поглиблення   і   узагальнення   знань,   одержаних

студентами за час навчання  та  їх  застосування  до  комплексного

вирішення конкретного фахового завдання.

     Тематика курсових  проектів   (робіт)   повинна   відповідати

завданням   навчальної   дисципліни   і   тісно   пов'язуватися  з

практичними потребами конкретного фаху.

     Порядок затвердження  тематики курсових проектів (робіт) і їх

виконання визначається вищим навчальним закладом.

     Керівництво курсовими  проектами (роботами) здійснюється,  як

правило, найбільш кваліфікованими викладачами.

     Захист курсового  проекту (роботи) проводиться перед комісією

у складі двох-трьох викладачів кафедри  (предметної  або  циклової

комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи).

     Результати захисту курсового проекту  (роботи)  оцінюються за

чотирибальною    шкалою    ("відмінно",   "добре",   "задовільно",

"незадовільно").  Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі

(предметній  або  цикловій  комісії)  протягом одного року,  потім

списуються в установленому порядку.

     3.9.3. Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються

на завершальному етапі навчання  студентів  у  вищому  навчальному

закладі і передбачають:

     - систематизацію,  закріплення,  розширення   теоретичних   і

практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні

конкретних наукових,  технічних,  економічних виробничих  й  інших

завдань;

     - розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння  методикою

дослідження та експерименту, пов'язаних з темою проекту (роботи).

     Студенту надається  право  обрати  тему  дипломного   проекту

(роботи),   визначену   випускаючими  кафедрами  (предметними  або

цикловими комісіями),  або  запропонувати  свою  з  обгрунтуванням

доцільності її розробки.

     Керівниками дипломних    проектів    (робіт)    призначаються

професори   і  доценти  (викладачі)  вищого  навчального  закладу,

висококваліфіковані спеціалісти виробництва.

     Порядок захисту   дипломних   проектів  (робіт)  здійснюється

відповідно до пункту 3.12.3.3. даного Положення.

     Дипломні проекти  (роботи)  зберігаються  в бібліотеці вищого

навчального закладу  протягом  п'яти  років,  потім  списуються  в

установленому порядку.

     3.10. Самостійна робота студента

     3.10.1. Самостійна   робота   студента   є  основним  засобом

оволодіння навчальним матеріалом у час,  вільний від  обов'язкових

навчальних занять.

     3.10.2. Навчальний  час, відведений  для  самостійної   роботи

студента, регламентується   робочим  навчальним  планом  і  повинен

становити  не  менше  1/3  та  не  більше  2/3  загального  обсягу

навчального  часу  студента,  відведеного  для вивчення конкретної

дисципліни.

     3.10.3. Зміст  самостійної  роботи  студента  над  конкретною

дисципліною   визначається   навчальною   програмою    дисципліни,

методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

     3.10.4. Самостійна робота  студента  забезпечується  системою

навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної

навчальної   дисципліни:   підручник,   навчальні   та   методичні

посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо.

     Методичні матеріали для самостійної роботи студентів  повинні

передбачати  можливість  проведення  самоконтролю з боку студента.

Для самостійної роботи студенту  також  рекомендується  відповідна

наукова та фахова монографічна і періодична література.

     3.10.5. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального

матеріалу  з  конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці

вищого навчального  закладу,  навчальних  кабінетах,  комп'ютерних

класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.

     У необхідних випадках ця  робота  проводиться  відповідно  до

заздалегідь    складеного    графіка,   що   гарантує   можливість

індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів.

Графік   доводиться  до  відома  студентів  на  початку  поточного

семестру.

     3.10.6. При   організації   самостійної  роботи  студентів  з

використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем

доступу до інформації (наприклад,  комп'ютерних баз даних,  систем

автоматизованого  проектування  тощо)  передбачається   можливість

отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

     3.10.7. Навчальний    матеріал     навчальної     дисципліни,

передбачений  робочим  навчальним планом для засвоєння студентом в

процесі самостійної роботи,  виноситься  на  підсумковий  контроль

поряд з навчальним матеріалом,  який опрацьовувався при проведенні

навчальних занять.

     3.11. Практична підготовка студентів

     3.11.1. Практична підготовка   студентів   вищих    навчальних

закладів  є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми

для  здобуття  кваліфікаційного  рівня  і  має  на  меті   набуття

студентом професійних навичок та вмінь.

     Практична підготовка  студентів  здійснюється  на   передових

сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства,

науки,  освіти,  охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного

управління.

     3.11.2. Практична підготовка проводиться в умовах професійної

діяльності  під  організаційно-методичним  керівництвом  викладача

вищого навчального закладу та спеціаліста з даного фаху.

     Програма практичної   підготовки  та  терміни  її  проведення

визначаються навчальним планом.

     Організація практичної  підготовки регламентується Положенням

про  проведення  практики  студентів  вищих  навчальних   закладів

України,  затвердженим  наказом  Міністерства освіти України від 8

квітня 1993 року N 93.

     3.12. Контрольні заходи

     3.12.1. Контрольні заходи включають поточний  та  підсумковий

контроль.

     Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних,

лабораторних  та семінарських занять і має на меті перевірку рівня

підготовленості студента до  виконання  конкретної  роботи.  Форма

проведення  поточного контролю під час навчальних занять і система

оцінювання   рівня   знань   визначаються   відповідною   кафедрою

(предметною або цикловою комісією).

     Підсумковий контроль проводиться з метою  оцінки  результатів

навчання  на  певному  освітньому  (кваліфікаційному) рівні або на

окремих його завершених етапах.

     Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну

атестацію студента.

     Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші

форми підсумкового контролю після  закінчення  логічно  завершеної

частини  лекційних  та  практичних занять з певної дисципліни і їх

результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.

     3.12.2. Семестровий контроль

     3.12.2.1. Семестровий   контроль   проводиться    у    формах

семестрового  екзамену,  диференційованого  заліку  або  заліку  з

конкретної навчальної дисципліни в обсязі  навчального  матеріалу,

визначеного   навчальною   програмою,  і  в  терміни,  встановлені

навчальним планом.

     Семестровий екзамен   -   це   форма   підсумкового  контролю

засвоєння  студентом  теоретичного  та  практичного  матеріалу   з

окремої  навчальної  дисципліни  за  семестр,  що  проводиться  як

контрольний захід.

     Семестровий диференційований  залік  -  це форма підсумкового

контролю,  що полягає в  оцінці  засвоєння  студентом  навчального

матеріалу  з  певної  дисципліни  виключно на підставі результатів

виконаних індивідуальних завдань (розрахункових,  графічних тощо).

Семестровий  диференційований  залік  планується  при  відсутності

модульного  контролю  та  екзамену  і  не  передбачає  обов'язкову

присутність студентів.

    Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає

в  оцінці  засвоєння  студентом  навчального матеріалу виключно на

підставі  результатів  виконання  ним  певних   видів   робіт   на

практичних,  семінарських  або лабораторних заняттях.  Семестровий

залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і

не передбачає обов'язкову присутність студентів.

     Студент вважається  допущеним  до  семестрового  контролю   з

конкретної    навчальної    дисципліни   (семестрового   екзамену,

диференційованого заліку або заліку),  якщо він виконав  всі  види

робіт,  передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної

дисципліни.

     3.12.2.2. Екзамени    складаються    студентами    в   період

екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

     Вищий навчальний    заклад   може   встановлювати   студентам

індивідуальні  терміни  складання  заліків   та   екзаменів.   При

використанні модульного контролю екзамени можуть не проводитись.

     Екзамени проводяться згідно з розкладом,  який доводиться  до

відома викладачів і студентів не пізніше,  як за місяць до початку

сесії.  Порядок  і  методика  проведення  заліків   та   екзаменів

визначаються вищим навчальним закладом.

     3.12.2.3. Результати складання екзаменів  і  диференційованих

заліків  оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно",  "добре",

"задовільно",  "незадовільно"),  а заліків - за двобальною  шкалою

("зараховано",   "незараховано")   і   вносяться  в  екзаменаційну

відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.

     Студенти, які    одержали   під   час   сесії   більше   двох

незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу.

     Студентам, які   одержали   під  час  сесії  не  більше  двох

незадовільних       оцінок,        дозволяється        ліквідувати

академзаборгованість  до  початку  наступного  семестру.  Повторне

складання екзаменів допускається не більше  двох  разів  з  кожної

дисципліни:  один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється

деканом факультету (завідувачем відділення).

     Студенти, які  не  з'явились на екзамени без поважних причин,

вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

     3.12.3. Державна атестація студента

     3.12.3.1. Державна атестація студента здійснюється  державною

екзаменаційною (кваліфікаційною)   комісією   (далі   -   державна

комісія)  після  завершення   навчання   на   певному   освітньому

(кваліфікаційному)  рівні  або  його  етапі  з  метою встановлення

фактичної  відповідності  рівня   освітньої   (   кваліфікаційної)

підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

     Присвоєння кваліфікації   молодшого   спеціаліста    здійснює

державна  кваліфікаційна  комісія,  інших  кваліфікацій - державна

екзаменаційна комісія.

     Державна комісія    створюється    як    єдина   для   денної

(стаціонарної), вечірньої, заочної (дистанційної) форм навчання та

екстернату з кожної спеціальності. При наявності великої кількості

випускників  створюється  декілька  комісій  з  однієї  і  тієї  ж

спеціальності.   При   малій   кількості   випускників  може  бути

організована об'єднана комісія для споріднених спеціальностей.

     Державна комісія  перевіряє  науково-теоретичну  та практичну

підготовку  випускників,  вирішує  питання   про   присвоєння   їм

відповідного  освітнього рівня (кваліфікації),  видання державного

документа про освіту (кваліфікацію),  опрацьовує  пропозиції  щодо

поліпшення  якості  освітньо-професійної підготовки спеціалістів у

вищому навчальному закладі.

     3.12.3.2. Державна  комісія  організовується  щорічно  і  діє

протягом календарного року.  До складу комісії  входять  голова  і

члени   комісії.   Голова  комісії  призначається  міністерствами,

відомствами,  яким підпорядкований  вищий  навчальний  заклад,  на

пропозицію  ректора (директора) вищого навчального закладу з числа

провідних спеціалістів виробництва або вчених.

     До складу державної комісії входять: ректор (директор) вищого

навчального  закладу  або  проректор   (заступник   директора)   з

навчальної чи наукової роботи, декан факультету або його заступник

(завідувач відділення  або  його  заступник),  завідувачі  кафедр,

професори,  доценти  (викладачі)  профілюючих  кафедр (відділень),

провідні спеціалісти виробництва та  працівники  науково-дослідних

інститутів.

     До участі в роботі державної комісії як  екзаменатори  можуть

залучатися  професори  і  доценти  (викладачі)  відповідних кафедр

(предметних або циклових комісій),  якщо в  складі  комісії  немає

представників  цих  кафедр  (предметних  або циклових комісій).  У

цьому випадку вони користуються правами членів комісії.

     Персональний склад  членів  державної комісії і екзаменаторів

затверджується ректором (директором) вищого навчального закладу не

пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії.

     Робота державних комісій проводиться у  терміни,  передбачені

навчальними  планами  вищого  навчального  закладу.  Графік роботи

комісії затверджується ректором  (директором)  вищого  навчального

закладу.

     Розклад роботи  державної  комісії,  узгоджений   з   головою

комісії,  затверджується  проректором  (заступником  директора)  з

навчальної  роботи   на   підставі   подання   декана   факультету

(завідувача  відділення)  і  доводиться  до  загального  відома не

пізніше, як за місяць до початку складання державних екзаменів або

захисту дипломних проектів (робіт).

     3.12.3.3. У державних комісіях студенти, які закінчують вищий

навчальний   заклад,  складають  державні  екзамени  та  захищають

кваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи).

     До складання  державних  екзаменів  та  до  захисту дипломних

проектів (робіт) допускаються студенти,  які виконали  всі  вимоги

навчального плану.

     Списки студентів,  допущених до складання державних екзаменів

або  до  захисту дипломних проектів (робіт),  подаються в державну

комісію деканом факультету (завідувачем відділення).

     Державній комісії  перед  початком  державних  екзаменів  або

захисту дипломних проектів (робіт) деканом факультету  (завідуючим

відділення) подаються такі документи:

     - зведена  відомість  про  виконання  студентами  навчального

плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових

проектів і робіт,  практик,  з державних екзаменів  (тільки  перед

захистом дипломних проектів або робіт);

Примітка. При  наявності  декількох екзаменаційних оцінок з однієї

          дисципліни,   в   зведену   відомість   про    виконання

          навчального  плану заноситься  середня  зважена оцінка з

          округленням до її цілого значення.

     - відгук керівника про дипломний проект (роботу);

     - рецензія   на   дипломний   проект   (роботу)   спеціаліста

відповідної кваліфікації.

     Склад рецензентів     затверджується    деканом    факультету

(завідувачем  відділення)  за  поданням   завідувача   відповідної

кафедри (предметної або циклової комісії).

Примітка. Державній   комісії   можуть   бути  подані  також  інші

          матеріали,  що  характеризують   наукову   і   практичну

          цінність  виконаного проекту (роботи) - друковані статті

          за темою проекту (роботи),  документи,  які вказують  на

          практичне застосування проекту (роботи),  макети, зразки

          матеріалів, виробів тощо.

     3.12.3.4. Складання державних екзаменів або захист  дипломних

проектів  (робіт)  проводиться  на  відкритому засіданні державної

комісії за участю не менше половини  її  складу  при  обов'язковій

присутності голови комісії.

     Захист дипломних  проектів  (робіт)  може  проводитися  як  у

вищому навчальному закладі,  так і на підприємствах, в закладах та

організаціях,  для яких тематика проектів (робіт), що захищаються,

становить науково-теоретичний або практичний інтерес.

     Державний екзамен проводиться як комплексна  перевірка  знань

студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом.

     Державні екзамени  проводяться  за  білетами,  складеними   у

повній   відповідності   до   навчальних   програм  за  методикою,

визначеною  вищим  навчальним   закладом.   Тривалість   державних

екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.

     3.12.3.5. Результати захисту дипломного проекту (роботи)  та

складання  державних  екзаменів визначаються оцінками "відмінно",

"добре", "задовільно" і "незадовільно".

     Результати захисту   дипломних   проектів  (робіт),  а  також

складання державних екзаменів,  оголошуються у цей же  день  після

оформлення протоколів засідання державної комісії.

     Студенту, який  захистив  дипломний  проект  (роботу),  склав

державні   екзамени   відповідно   до  вимог  освітньо-професійної

програми  підготовки,  рішенням  державної  комісії   присвоюється

відповідно  освітній  рівень (кваліфікація),  видається державний

документ про освіту (кваліфікацію).

     Студенту, який  отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше

як з 75 відсотків  усіх  навчальних  дисциплін  та  індивідуальних

завдань,  передбачених  навчальним  планом,  а  з інших навчальних

дисциплін  та  індивідуальних  завдань  -  оцінки  "добре",  склав

державні екзамени з оцінками "відмінно", захистив дипломний проект

(роботу) з оцінкою "відмінно",  а також  виявив  себе  в  науковій

(творчій)   роботі,   що   підтверджується  рекомендацією  кафедри

(предметної або циклової комісії),  видається документ про  освіту

(кваліфікацію) з відзнакою.

     Рішення державної комісії про  оцінку  знань,  виявлених  при

складанні   державного   екзамену,   захисті   дипломного  проекту

(роботи),  а також про присвоєння студенту-випускнику відповідного

освітнього   рівня   (кваліфікації)  та  видання  йому  державного

документа про освіту (кваліфікацію) приймається державною комісією

на  закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю

голосів членів  комісії,  котрі  брали  участь  в  засіданні.  При

однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

     Студент, який  при  складанні  державного  екзамену  або  при

захисті   дипломного   проекту   (роботи)   отримав   незадовільну

оцінку, відраховується  з  вищого  навчального   закладу   і  йому

видається академічна довідка.

     У випадках,   коли   захист   дипломного   проекту   (роботи)

визнається  незадовільним,  державна  комісія встановлює,  чи може

студент подати на повторний захист той  самий  проект  (роботу)  з

доопрацюванням,   чи   він   зобов'язаний  опрацювати  нову  тему,

визначену відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

     Студент, який  не  склав  державного екзамену або не захистив

дипломний проект (роботу),  допускається до  повторного  складання

державних   екзаменів   чи  захисту  дипломного  проекту  (роботи)

протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Примітка. Перелік дисциплін,  що виносяться на державні  екзамени,

          для  осіб,  котрі  не  склали ці екзамени,  визначається

          навчальним планом,  який діяв в рік закінчення студентом

          теоретичного курсу.

     Студентам, які  не складали державні екзамени або не захищали

дипломний  проект  (роботу)  з  поважної  причини   (документально

підтвердженої),  ректором  (директором) вищого навчального закладу

може бути продовжений строк навчання до наступного терміну  роботи

державної  комісії  із  складанням  державних екзаменів чи захисту

дипломних проектів (робіт) відповідно,  але не більше, ніж на один

рік.

     3.12.3.6. Всі засідання державної комісії  протоколюються.  У

протоколи  вносяться  оцінки,  одержані на державних екзаменах або

при захисті дипломного проекту (роботи),  записуються питання,  що

ставились,  особливі  думки  членів  комісії,  вказується здобутий

освітній рівень (кваліфікація),  а також,  який державний документ

про  освіту (кваліфікацію) (з відзнакою чи без відзнаки) видається

студенту-випускнику, що закінчив вищий навчальний заклад.

     Протоколи підписують  голова та члени державної комісії,  які

брали участь у засіданні.  Книга протоколів зберігається у  вищому

навчальному закладі.

     Після закінчення  роботи  державної  комісії  голова  комісії

складає  звіт  і подає його ректору (директору) вищого навчального

закладу.

     У звіті  голови  державної  комісії відбивається аналіз рівня

підготовки  випускників  і  якості  виконання  дипломних  проектів

(робіт);   відповідність   тематики   дипломних  проектів  (робіт)

сучасним вимогам,  характеристика знань  студентів,  виявлених  на

державних  екзаменах,  недоліки  в підготовці з окремих дисциплін,

даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.

     Звіт голови  державної  комісії  обговорюється  на  засіданні

вченої (педагогічної) ради вищого навчального закладу,  факультету

(відділення).

     4. Навчальний час студента

     4.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових

одиниць часу,  відведених для здійснення  програми  підготовки  на

даному освітньому або кваліфікаційному рівні.

     Обліковими одиницями навчального часу студента  є  академічна

година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.

     Академічна година   -   це   мінімальна   облікова    одиниця

навчального   часу.  Тривалість  академічної  години  становить, як

правило, 45 хвилин.

     Дві академічні   години   утворюють  пару  академічних  годин

(надалі "пара").

     Навчальний день  - складова частина навчального часу студента

тривалістю не більше 9 академічних годин.

     Навчальний тиждень   -   складова  частина  навчального  часу

студента тривалістю не більше 54 академічних годин (18 кредитів).

     Навчальний семестр   -   складова  частина  навчального  часу

студента,  що  закінчується  підсумковим  семестровим   контролем.

Тривалість семестру визначається навчальним планом.

     Примітка. Облік  навчального  часу   може   здійснюватись   у

               кредитах (credit).

     Кредит -  це  три  академічні  години  навчальних  занять  та

самостійної   роботи  у  навчальному  тижні  протягом  навчального

семестру. Час, відведений для проведення підсумкового контролю, не

входить у кредит.

     Навчальний курс  -  завершений   період   навчання   студента

протягом  навчального  року.  Тривалість  перебування  студента на

навчальному курсі включає час навчальних  семестрів,  підсумкового

контролю   та   канікул.   Сумарна   тривалість  канікул  протягом

навчального курсу,  крім останнього,  становить не менше 8 тижнів.

Початок  і  закінчення  навчання  студента  на  конкретному  курсі

оформляються відповідними (перевідними) наказами.

     Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило,

1 вересня і для студентів  складається  з  навчальних  днів,  днів

проведення підсумкового контролю,  екзаменаційних сесій, вихідних,

святкових і канікулярних днів.

     4.2. Навчальні  дні  та  їх  тривалість  визначаються  річним

графіком  навчального  процесу.  Вказаний  графік  складається  на

навчальний  рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів,

погоджується і затверджується в порядку і в  терміни,  встановлені

вищим навчальним закладом.

     Навчальні заняття у вищому навчальному закладі  тривають  дві

академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом.

Розклад має забезпечити  виконання  навчального  плану  в  повному

обсязі щодо навчальних занять.

     4.3. Допускається у порядку,  встановленому вищим  навчальним

закладом,  вільне  відвідування  студентами  лекційних занять (для

студентів третього та наступних курсів).  Відвідування інших видів

навчальних   занять   (крім   консультацій)   є  обов'язковим  для

студентів.

     Забороняється відволікати  студентів  від участі в навчальних

заняттях та  контрольних  заходах,  встановлених  розкладом,  крім

випадків, передбачених чинним законодавством.

     5. Робочий час викладача

     5.1. Робочий   час   викладача   визначається   обсягом  його

навчальних,  методичних,  наукових і організаційних  обов'язків  у

поточному   навчальному   році,   відображених  в  індивідуальному

робочому  плані.  Тривалість  робочого  часу  викладача  з  повним

обсягом  обов'язків  становить  не більше 1548 годин на навчальний

рік при середньотижневій тривалості 36 годин.

     5.2. Обсяг   навчальних   занять,  доручених  для  проведення

конкретному  викладачеві  виражений  в   облікових   (академічних)

годинах, визначає навчальне навантаження викладача.

     Види навчальних  занять,  що  входять  в  обов'язковий  обсяг

навчального  навантаження  викладача  відповідно  до  його посади,

встановлюються кафедрою (предметною або цикловою комісією).

     5.3. У вищих  навчальних  закладах  3  і  4  рівня акредитації

мінімальний  та  максимальний   обов'язковий   обсяг   навчального

навантаження викладача в межах його робочого часу встановлює вищий

навчальний заклад з урахуванням  виконання  ним  інших  обов'язків

(методичних,  наукових, організаційних) і у порядку, передбаченому

його статутом та колективним договором.

     У вищих навчальних закладах 1 і  2  рівня  акредитації  обсяг

навчального  навантаження  викладача визначається згідно з  чинним

законодавством.

     5.4. У випадках виробничої необхідності  у  вищих  навчальних

закладах  3  і 4 рівня акредитації викладач може бути залучений до

проведення навчальних занять понад обов'язковий обсяг  навчального

навантаження,  визначений  індивідуальним робочим планом,  в межах

свого  робочого  часу.   Додаткова   кількість   облікових   годин

встановлюється  вищим  навчальним  закладом і не може перевищувати

0.25 мінімального обов'язкового обсягу навчального навантаження.

     Зміни в   обов'язковому  навчальному  навантаженні  викладача

вносяться в його індивідуальний робочий план.

     5.5. Графік  робочого  часу  викладача визначається розкладом

аудиторних  навчальних  занять  і  консультацій,   розкладом   або

графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими

індивідуальним робочим планом викладача.  Час виконання робіт,  не

передбачених   розкладом   або   графіком   контрольних   заходів,

визначається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, з

урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.

     Викладач зобов'язаний   дотримуватися   встановленого    йому

графіка робочого часу.

     Забороняється відволікати    викладачів    від     проведення

навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.

     6. Форми навчання

     6.1. Навчання  у  вищих  навчальних  закладах здійснюється за

такими формами:

           - денна (стаціонарна);

           - вечірня;

           - заочна (дистанційна);

           - екстернат.

     Можливе поєднання різних форм навчання.

     6.2. Денна  (стаціонарна)  форма  навчання  є основною формою

здобуття певного рівня освіти  або  кваліфікації  з  відривом  від

виробництва.

     Організація навчального   процесу  на  денній  (стаціонарній)

формі навчання здійснюється вищим  навчальним  закладом  згідно  з

державними стандартами освіти і даним Положенням.

     6.3. Вечірня  і заочна (дистанційна) форми навчання є формами

здобуття певного рівня освіти або  кваліфікації  без  відриву  від

виробництва.

     Організація навчального  процесу  на   вечірній   і   заочній

(дистанційній)   формах  навчання  здійснюється  вищим  навчальним

закладом згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням

з  урахуванням  передбачених чинним законодавством пільг для осіб,

які поєднують роботу з навчанням.

      6.4. Екстернат є особливою формою навчання осіб,  які  мають

відповідний  освітній (кваліфікаційний) рівень,  для здобуття ними

певного рівня освіти або кваліфікації шляхом самостійного вивчення

навчальних  дисциплін  і  складання  у  вищому навчальному закладі

заліків,  екзаменів   та   інших   форм   підсумкового   контролю,

передбачених навчальним планом.

      6.4.1. Перелік напрямків підготовки (спеціальностей) і вищих

навчальних  закладів,  де  організується  екстернат,  визначається

Міністерством  освіти  за  поданням  вищих навчальних закладів або

міністерств і відомств,  які мають у своєму  підпорядкуванні  вищі

навчальні заклади.

     6.4.2. Організація    навчального    процесу   в   екстернаті

здійснюється  вищим  навчальним  закладом  згідно   з   державними

стандартами  освіти  і  даного  Положення  у терміни,  передбачені

графіком навчального процесу для денної (стаціонарної),  вечірньої

і заочної (дистанційної) форм навчання.

     6.4.3. Особи,  які виявили  бажання  навчатись  в  екстернаті

подають   заяву   та   документ   про   освіту  (кваліфікацію)  до

відповідного вищого навчального закладу.

     Зарахованим до екстернату видається залікова книжка.

     6.4.4. Особи  із  числа  екстернів,  які  успішно  склали усі

передбачені навчальним  планом  заліки,  екзамени  та  інші  форми

підсумкового   контролю,   допускаються   до  складання  державних

екзаменів і захисту дипломного проекту (роботи).

     7. Науково-методичне забезпечення навчального процесу

     7.1. Науково-методичне забезпечення включає:

     - державні  стандарти освіти;

     - навчальні плани;

     - навчальні   програми   з   усіх  нормативних  і  вибіркових

навчальних дисциплін;

     - програми навчальної, виробничої й інших видів практик;

     - підручники і навчальні посібники;

     - інструктивно-методичні     матеріали    до    семінарських,

практичних і лабораторних занять;

     - індивідуальні  семестрові  завдання  для самостійної роботи

студентів з навчальних дисциплін;

     - контрольні   завдання   до   семінарських,   практичних   і

лабораторних занять;

     - контрольні  роботи  з  навчальних  дисциплін  для перевірки

рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

     - методичні  матеріали  для  студентів  з питань самостійного

опрацювання  фахової  літератури,  написання  курсових   робіт   і

дипломних проектів (робіт).

     Інші характеристики навчального  процесу  визначає  викладач,

кафедра (предметна або циклова комісія), вищий навчальний заклад.