Мирослав Коваль, Богдан Шуневич
Шляхи популяризації комбінованого і дистанційного навчання
у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності
Як відомо, велике значення для поширення інформації в Україні про досягнення в сфері комбінованого і дистанційного навчання (КДН) мають різного рівня конференції, навчальні семінари, наприклад, при Українському інституті інформаційних технологій, Зимові і Літні школи Проблемної лабораторії дистанційного навчання Національного технічного університету „ХПІ” [4] на базі їхнього університету, Національної академії державного управління при Президентові України, Інституті українознавства та ін., а на регіональному рівні семінари в межах одного чи групи навчальних закладів, які дають можливість учасникам оперативно знайомитися з потрібною інформацією про впровадження нових форм навчання у ВНЗ України, а також у підготовці викладачів до укладання дистанційних курсів і роботи з ними. Прикладом такого семінару для навчальних закладів Львова є започаткований у лютому 2005 р. у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності (ЛДУ БЖД) щомісячний семінар на тему: „Дистанційне навчання в системі вищої освіти України”, результати роботи якого за півтора року описано в статті „Підсумки роботи науково-методичного семінару з відкритого і дистанційного навчання” [2, с. 202-205]. Протягом осіннього семестру для популяризації КДН серед професорсько-викладацького штату ЛДУ БЖД використовувалися зустрічі з провідними науковцями у сфері дистанційного навчання, проведено міжнародну конференцію, організовано дистанційне заняття за допомогою відеоконференції, публічні захисти магістерських дипломних проектів, які стосувалися укладання дистанційних курсів з англійської мови.
У вересні 2006 р. під час проведення щомісячного семінару для викладачів ВНЗ м. Львова відбулася зустріч з завідувачем Проблемної лабораторії дистанційного навчання Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут” професором Володимиром Кухаренком і методистом лабораторії Ніною Сиротенко. Під час зустрічі з учасниками семінару харківські науковці поділилися своїм досвідом організації укладання дистанційних курсів і їх впровадженням в Харківській політехніці та в Україні, а також результатами роботи всеукраїнського проекту „Агапа”, що стосується укладання універсального віртуального середовища для організації ДН в освітніх закладах України.
У жовтні 2006 р. в стінах нашого університету відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи” [1], під час якої науковці Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, інших вітчизняних і закордонних освітніх закладів мали можливість послухали доповіді президента Академії педагогічних наук України академіка Кременя В.Г., ректора університету доктора педагогічних наук Козяра М.М., директора Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України академіка Зязюна І.А., академіка-секретаря АПН України академіка Никало Н.Г. та інших відомих вітчизняних і закордонних науковців. За допомогою відеоконференційного обладнання на пленарному засіданні були віртуально присутніми і брали участь в обговоренні доповідей представники професорсько-викладацького штату Університету цивільного захисту України з м. Харкова. Наступного дня учасники конференції виступали з доповідями в п’ятьох секціях: 1) Методологічні та психолого-педагогічні проблеми впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій у сучасну освіту; 2) Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців цивільного захисту населення; 3) Дидактичні засади контролю знань, умінь і навичок студентів та курсантів; 4) Застосування інформаційно-телекомунікаційних технологій у процесі впровадження кредитно-модульної системи в контексті Болонського процесу; 5) Дидактичні засади підготовки викладачів вищих навчальних закладів до використання інформаційно-телекомунікаційних технологій, а також мали можливість ознайомитися з електронною бібліотекою університету та оглянути його матеріально-технічну базу. Великий інтерес викликали доповіді про результати впровадження комбінованого і дистанційного навчання у нашому університеті та інших навчальних закладах України.
Перспективним напрямом у запровадженні інноваційних технологій у навчальний процес у нашому університеті є використання комбінованого навчання (blended learning). Під комбінованим навчанням ми розуміємо поєднання електронного дистанційного і традиційного денного або заочного навчання. Навчальними матеріалами для електронного навчання (e-learning) є дистанційні курси, які створено на основі віртуальних навчальних середовищ (платформ, оболонок, програмного забезпечення), та Веб-курси.
Вже другий навчальний рік на заняттях з англійської мови для першокурсників денної форми навчання університету використовується дистанційний курс при викладанні англійської мови під час занять та для самостійної підготовки в позаурочний час, тобто викладачі приступили до комбінованого викладання іноземної мови.
Всі заняття проводяться у комп’ютерному класі, підключеному до внутрішньої комп’ютерної мережі університету. Основну частину роботи студенти денного навчання виконують під керівництвом викладача в комп’ютерному класі, використовуючи друковані навчальні матеріали (підручник, граматичний довідник, словники), а також дистанційний курс, укладений на базі цих матеріалів за допомогою віртуального навчального середовища (ВНС) ILIAS і розміщений на сервері університету для роботи з ним через комп’ютерну внутрішню мережу та Інтернет за межами університету.
Використання дистанційного курсу для роботи зі студентами стаціонарного навчання дає можливість ефективно використовувати електронну пошту, мати доступ до навчальних матеріалів на різних Веб-сторінках, проводити електронні діалоги (ICQ), бесіди (chats), форуми з носіями іноземної мови з будь-якої країни в умовах денного навчання студентів. Вони є дуже ефективними для взаємодії студентів і викладача при комбінованому і дистанційному навчанні.
При необхідності комбіноване навчання можна переводити в формат дистанційного навчання за допомогою аудіо- і відеоконференцій. Наприклад, у листопаді 2006 р. з одного з київських навчальних закладів було вперше проведено заняття з англійської мови зі студентами першого курсу в режимі відеоконференції. На відміну від заняття в режимі аудіоконференції [5], яке було проведено у листопаді 2005 р., студенти мали можливість не тільки чути викладача, але й бачити його. Це створює ефект віртуальної аудиторії, коли викладач і студенти під час заняття фізично знаходяться в різних містах країни, але можуть спілкуватися, бачити одне одного. Викладачі іноземних мов, працівники центру і лабораторії дистанційного навчання обидвох навчальних закладів мали можливість черговий раз побачити переваги і недоліки проведення таких занять.
13 грудня 2006 року в Лабораторії дистанційного навчання Львівського державного університету безпеки життєдіяльності відбувся захист дипломних робіт, виконаних на основі дистанційних курсів з англійської мови для курсантів і студентів першого-другого курсів (див. новини на Веб-сторінці університету за 14.12.2006) [3].
Теми дипломних робіт запропоновані кафедрою українознавства і виконані під керівництвом доцента цієї кафедри Богдана Шуневича. Двоє студентів магістерського рівня кафедри прикладної лінгвістики Львівської політехніки досліджували шляхи вдосконалення відбору граматичного матеріалу і тестів дистанційного курсу для першокурсників, а четверо – проаналізували принципи відбору і підготовки навчальних матеріалів, а саме: усних тем, граматичного матеріалу, технічних текстів за спеціальністю, тестів до них і на базі Лабораторії дистанційного навчання нашого університету уклали дистанційний курс для курсантів і студентів другого року навчання.
Захист студентських робіт транслювався у відео режимі через мережу Інтернет, а отже в їх обговоренні брали участь не тільки голова екзаменаційної комісії та члени комісії, запрошені викладачі ЛДУ БЖД, які знаходилися в лабораторії, але й одна з постійних учасниць щомісячного семінару – викладач кафедри іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, яка через Інтернет спостерігала процес захисту і задавала питання дипломникам з дому, викладачі кафедри іноземних мов та центру інформаційних технологій Університету цивільного захисту України з м. Харкова, які були віртуально присутніми і спілкувалися зі студентами з їхнього центру дистанційного навчання, а також родичі і знайомі студентів, які мали доступ до Інтернету і могли тільки спостерігати і чути все, що відбувалося в лабораторії, знаходячись вдома або на роботі. Такі публічні захисти дипломних робіт в університеті стають традиційними. У червні 2006 р. проводилася трансляція через Інтернет захистів дипломних проектів всіх випускників Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.
З вересня 2006 р. студенти другого курсу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності використовують цей дистанційний курс під час занять з англійської мови та для самостійної підготовки в позаурочний час. Крім згаданих вище дистанційних курсів з англійської мови для комбінованого навчання в університеті використовуються також два предмети з інформаційних технологій, укладених на ВНС Moodle.
Література:
1. Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи. Збірник наукових праць. – Львів: ЛДУ БЖД, 2006. – 634 с.
2. Коваль М., Шуневич Б. Підсумки роботи науково-методичного семінару з відкритого і дистанційного навчання // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2006, № 3. – C. 202–205.
3. Львівський державний університет безпеки життєдіяльності: http://lipb.lviv.ua/UA/Novosti/160_DN/index.htm
4. Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут: http://kpi.kharkov.ua.
5. Показові заняття в режимі on-line // Галицькі вогнеборці. Газета Львівського інституту пожежної безпеки. – 2005. – № 8 (44).